Усе це зробило Ді консультантом британських навігаційних проєктів. Він був залучений до складання маршруту першого англійського навколосвітнього плавання, здійсненого Френсісом Дрейком у 1577-80 рр. Також Джон Ді був одним із головних розробників т. зв. Північно-Західного шляху - проходу з Англії до Тихого океану вздовж північного узбережжя Канади. Ді готував опис Гренландії та Канади для експедицій Мартіна Фробішера в 1570-ті рр., який намагався (втім, невдало) пройти цим шляхом. Ідею Північно-Західного шляху Ді неодноразово обговорював і з самою королевою Єлизаветою I, і з її провідними сановниками, зокрема з держсекретарем Френсісом Волсінгемом. Крім практичних вигод Ді наголошував і на містичному значенні приєднання до Британської імперії територій Нового Світу (головним чином, Гренландії та Америки), розглядаючи їх як нову землю обітовану, як досягнуті "острови блаженних" із середньовічних міфів.

  Витоки ідей про свого роду "Америку духу", що пізніше поширилися в пуританських колах, багато в чому беруть свій початок у працях Джона Ді. Важливий акцент робив Ді й на тому, що першим завойовником островів довкола Гренландії легенди називали ще короля Артура та його лицарів Круглого Стола, які мандрували світом у пошуках Святого Грааля. А оскільки Артур був англійським королем, то саме Англії й належить право розпорядження Новим Світом.