Цікаво, що в період виникнення Таро, у XV столітті, ніхто не будував здогадок про його можливий сенс і значення. Відповідно, можна припустити, що сенс і значення були загальновідомі і не потребували пояснень.    Нерідко стверджують, що колода гральних карт (що складається з чотирьох мастей і не містить Старших арканів) походить від Таро, але насправді все навпаки. Гральні карти, як шахи, були винайдені в Індії, а в Європу потрапили, мабуть, не раніше XIV століття, до якого належать перші згадки про них у письмових джерелах. При цьому Старші аркани не згадуються; йдеться лише про гральні карти взагалі. Перші письмові згадки про Старші аркани з’являються лише після 1445 року, яким приблизно датуються найбільш ранні з тих карткових колод, що дійшли до нас. Усі ці ранні колоди були виготовлені в Італії, з чого можна зробити висновок, що батьківщиною Таро є саме Італія початку XV століття. Отже, будь-які міркування про гіпотетичне «споконвічне Таро» мають виходити з цього встановленого факту, а не з романтичних легенд про таємну мудрість Стародавнього Єгипту.    Найбільш ранні зі збережених колод Таро – так звані колоди Вісконті-Сфорца, створені близько 1445 року. Ці великоформатні карти, розфарбовані вручну майстерним художником, були витворами мистецтва і, цілком ймовірно, не призначалися для гри. Художником був Боніфаціо Бембо з Кремони, якого підтримував герцогський дім Вісконті – правителів Мілана. Колоди Таро, з яких до наших днів частково збереглися три, ймовірно, призначалися як весільний подарунок від Франческо Сфорце, який 1441 року одружився з Б’янкою-Марією Вісконті, дочкою герцога Філіппа-Марії Вісконті. У декорі цих карт присутні геральдичні символи обох родин – і Вісконті, і Сфорца.  Старші аркани в цих колодах не пронумеровані, і точно встановити, в якому порядку вони слідували, неможливо, оскільки більш ранніх колод Таро ми не маємо. Але можна припустити, що порядок цей був аналогічний або близький до послідовності Старших арканів у пізніших колодах, що містять нумерацію.   Від Таро Вісконті-Сфорца не збереглися «Диявол», «Вежа» і дві карти Молодших арканів. Крім того, шість Старших арканів («Сила», «Поміркованість», «Зірка», «Місяць», «Сонце» і «Світ») збереглися тільки в пізніших варіантах, створених близько 1480-1490 рр. майстрами мініатюри з Феррарської школи живопису.